Круглі столи, проведені у І півріччі 2008 року Академією адвокатури України та Спілкою адвокатів України: «Адвокатська таємниця» - січень, Київ «Концептуальні засади реформування законодавства про адвокатуру» - лютий, Київ «Професійні права адвоката» - березень, Київ «Організаційні та етичні питання уніфікації професії» - травень, Одеса «Організаційні форми адвокатської діяльності в законопроектах про адвокатуру» - травень. Київ «Концепція розвитку медичного права і законодавства України у галузі охорони здоров'я"- травень, Київ  «Новий законопроект «Про адвокатуру» - спірні питання і шляхи їх розв’язання» - червень, Київ   Круглий стіл «Новий законопроект "Про адвокатуру" - спірні питання і шляхи їх розв’язання»                                                 м.Київ, 26 червня 2008 р.    Круглий стіл "Концепція розвитку медичного права і законодавства України у галузі охорони здоров'я"                                               м.Київ, 20 травня 2008 р. Становлення медичного права інтенсивно відбувається в Україні. Питання медичного права, практики його застосування активно обговорюються юристами і медиками. Академія адвокатури України і Спілка адвокатів України долучилися до цього процесу і вже не перший рік організовують круглі столи, навчальні семінари для адвокатів і медичних працівників, тренінги, розробляють навчальну програму курсу медичного права, яке, зокрема, викладається в Академії адвокатури України. Перший Всеукраїнський Конгрес з медичного права і соціальної політики, який відбувся 14-15 квітня 2007 р. у м. Києві за ініціативи Української медико-правової асоціації, Всеукраїнського лікарського товариства та Академії адвокатури України, в організації і проведенні якого взяла також участь Спілка адвокатів України, став тією віхою, з якої розпочалося активне впровадження медичного права в Україні. Продовженням обговорення найголовніших питань, пов’язаних з подальшим його розвитком і застосуванням відбулося на очередному круглому столі “Концепція розвитку медичного права і законодавства України у галузі охорони здоров'я”, який проходив 20 травня 2008 року в Академії адвокатури і був зорганізований Українською медико-правовою асоціацією, Спілкою адвокатів України та Академією адвокатури України за сприяння Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров'я України та інших організацій. Зацікавилися цією проблемою адвокати, працівники юридичних фірм, науковці, а також представники медичної громадськості. Більше як сорок учасників Круглого столу протягом декількох годин дискутували з цих важливих проблем. Ректор Академії адвокатури, президент Спілки адвокатів України, член-кореспондент АПрН України Тетяна Варфоломеєва, яка відкрила засідання Круглого столу, підкреслила, що захід став логічним продовженням дискусії, розпочатої на Першому Всеукраїнському конгресі з медичного права і соціальної політики. Президент Української медико-правової асоціації, адвокат, кандидат юридичних наук , член правління Спілки адвокатів України Радмила Гревцова відзначила важливість розвитку медичного права. Вона наголосила на тому, що зараз, коли навколо правової природи медичного права точаться дискусії, необхідно чітко визначитися із питаннями щодо предмету медичного права і формування його як однієї з галузей права. Учасники Круглого столу підтримали висловлену доповідачкою тезу про необхідність легітимізації медичного права, після якої можна буде говорити про сформованість медичного права як галузі у національній системі права. Щодо концепції розвитку медичного права України пані Гревцова особливо зупинилася на тенденціях розвитку і завданнях медичного права, зокрема, підкреслила, що важливе місце посідає ідентифікація проблем у галузі охорони здоров'я, які вимагають законодавчого врегулювання. Законодавство у цій галузі значно відстає від потреб правового регулювання. Наприклад, необгрунтовано забороняється приватним закладам охорони здоров'я видавати листи тимчасової непрацездатності. Це є порушенням права лікувально-профілактичних закладів і прав пацієнтів. Необхідно узагальнити судову та слідчу практику. У 2007 році судами України було постановлено 15 обвинувальних вироків по “медичним” кримінальним справам (ст. 140, ст. 143 КК України). На жаль, статистика щодо цивільних “медичних” справ відсутня. Як відзначила Радмила Гревцова, все більше адвокатів, адвокатських об'єднань і юридичних фірм мають бажання спеціалізуватися у медичному праві. Це потребує вирішення питань підвищення кваліфікації і обміну досвідом. Необхідна підготовка коментарів до законодавства у галузі охорони здоров'я, зразків документів, посібників тощо. Р.Ю.Гревцова висловила надію, що юристи і медики долучаться до вирішення означених проблем. Юрист юридичної фірми “Правовий Альянс” Андрій Зелінський зазначив, що актуальною є розробка концепції законодавства України у галузі охорони здоров'я, що дозволила б подолати тенденцію до фрагментарного вирішення питань, що потребують законодавчого регулювання і забезпечила системність його розвитку. Наголосив на необхідності узгодження між собою тих законопроектів, котрі знаходяться зараз у Верховній Раді, а також з проектом нової редакції Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я». Завідувач кафедри конституційного, адміністративного і міжнародного права Тернопільського національного економічного університету, кандидат юридичних наук Зіновій Гладун, автор книги “Адміністративно-правове регулювання охорони здоров'я населення в Україні”, зосередив увагу на додаткових підставах для виділення медичного права у самостійну галузь права. Він звернув увагу присутніх на тому, що законодавство України у галузі охорони здоров'я, яке налічує більше п'яти тисяч нормативно-правових актів, потребує серйозного опрацювання, а величезна кількість законодавчих актів не є свідченням його якості. Докторант Інституту захисту інформації Національної академії служби безпеки України Анатолій Марущак, зупинився на проблемах, що є сьогодні у медичному й інформаціному праві і законодавстві. Начальник юридичного департаменту клініки “Борис” Максим Баришніков говорив про проблеми імплементації норм міжнародного медичного права в медичне право України. Він звернув увагу на те, що медичне право, котре виникло як міжнародне, з часом стало національним. Він назвав галузями права четвертого покоління, зокрема, інформаційне, страхове, медичне право. Щодо основних шляхів імплементації норм міжнародного права у національне законодавство України, то до них належать: “прямий” - через обов'язкові для виконання рішення Всесвітньої організації охорони здоров'я та Всесвітньої організації праці (організацій, повноправним членом яких є Україна), “опосередкований” - шляхом укладання та ратифікації міжнародних договорів, які містять зобов'язання для країни у галузі охорони здоров'я (наприклад, Угода про надання медичної допомоги громадянам держав – учасниць СНД від 27 березня 1997 р. із застереженнями від 1 червня 2000 р.), доктринальний – через виконання засадничих ідей та принцивів, розроблених світовою спільнотою, та інституційний. Максим Баришніков вважає доцільною систематизацію норм міжнародного права у галузі охорони здоров'я та їх видання українською мовою. Доктор наук з державного управління, завідувач кафедри менеджменту Національного фармацевтичного університету (м. Харків) Дмитро Карамишев, Голова ради професійних управлінців у галузі охорони здоров'я при Українській медико-правовій асоціації відзначив необхідність прийняття Кодексу законів України про охорону здоров'я. Дуже цікавим став обмін думками і досвідом учасників Круглого столу. Особливу увагу викликали питання, що виникають у практичній діяльності медиків внаслідок недосконалості чинного законодавства і практики його застосування. Директор Клініки “Анкас” Андрій Каспаревич (м. Луганськ) та Генеральний директор Виробничо-впроваджувальної фірми “Ацинус” Григорій Урсол (м. Кіровоград) у своїх виступах розповіли про ситуацію із судовим оскарженням Інстукції, затвердженої наказом МОЗ України від 13 листопада 2001 р. в частині заборони лікарям приватних закладів охорони здоров'я видавати листи непрацездатності. У резолюції Круглого столу підкреслено необхідність вирішення конкретних законодавчих проблем, сформульовано основні концептуальні засади розвитку медичного права і медичного законодавства в Україні.          Круглий стіл "Організаційні та етичні проблеми уніфікації професії"                                               м.Одеса, 17 травня 2008 р. Учасники Круглого столу – адвокати з різних областей України обговорили нову і ще недостатньо відому адвокатському співтовариству в Україні проблему уніфікації адвокатської професії. З інформацією виступила президент САУ Т.В.Варфоломеєва, яка виділила декілька найбільш складних і таких, що викликають дискусії питань. По-перше, надалі неможливо залишати в державі нинішній стан надання правової допомоги, захисту і представництва, які здійснюють не тільки адвокати, а й юристи-підприємці, особи, що мають юридичну освіту, і крім цього, також особи, котрі такої освіти (а іноді й будь-якої іншої) не мають. Такий стан не відповідає світовим стандартам, зобов’язанням України перед Радою Європи тощо. Наслідки такої ситуації невтішні, оскільки права людини в багатьох випадках залишаються незахищеними, правова система не працює належним чином, порушуються конституційні принципи правосуддя, адвокатура перестає бути єдиним і надійним інструментом забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при розгляді справ в судах та інших державних органах, як цього вимагає Конституція. По-друге, поруч з адвокатурою, яка відповідає в Україні загальновизнаним у світі стандартам, діє для тих самих цілей, що виконує адвокатура, величезна кількість юристів, котрі не мають спеціального допуску через перевірку рівня професійних знань і навичок до надання правової допомоги, відсутня їх дисциплінарна відповідальність у разі неналежного надання правової допомоги, вони не підпорядковані професійним етичним правилам, не захищена конфіденційність інформації, яку вони отримують від клієнта, їх діяльність законодавчо не врегульована. По-третє, існуючий стан ринку надання правової допомоги в Україні, неструктурованість адвокатури відсутність інформації про осіб, що займаються її наданням призводять до порушення конституційного права громадян на правову допомогу, в тому числі безоплатну. Натомість об’єднання в один правозахисний інститут усіх адвокатів і юристів, котрі сьогодні займаються вільною професією з надання правових послуг, сприяло б значному посиленню адвокатури як єдиного в державі правозахисного інституту, виключно котрий має бути наділений правом захисту і представництва прав і законних інтересів громадян в судах. Це б сприяло розв’язанню існуючої й досі проблеми щодо реалізації громадянами свого конституційного права на вільний вибір захисника своїх прав, вирішенню багатьох проблем адвокатської професії, створенню надійних гарантій здійснення адвокатської професії Уніфікація професії – магістрально правильний шлях, стверджує президент САУ. Виступаючи підтримали ідею уніфікації, яка сприятиме підвищенню ролі адвокатури в суспільстві, її посиленню як правозахисного інституту, сприятиме належному соціальному захисту адвокатів, вирішення багатьох сучасних проблем адвокатури, підвищення якості надання правової допомоги, зокрема шляхом встановлення монополії адвокатури на здійснення захисту і представництва в судах, що припинить ганебну практику виконання цих функцій особами, що не мають юридичної освіти. Однак, як стверджувалося, злиття професій адвоката і юриста можливе лише за умов припинення на законодавчому рівні юридичного підприємництва. Йшлося і про шляхи підтвердження фаховості юристів, що фактично автоматично стануть адвокатами. Пропонувалися різні шляхи вирішення цієї проблеми, зокрема - складання іспитів юристами-підприємцями, або перевірка знань у всіх, хто матиме статус адвоката, або видача (без іспитів) юристам-підприємцям адвокатського свідоцтва лише на здійснюваний ними раніше вид правової допомоги тощо. У своїх обґрунтуваннях можливості уніфікації професії і об’єднання під єдиним дахом адвокатури самих адвокатів та юристів-підприємців наводили різні аргументи Й.Л. Бронз, О.П.Задніпровський, Ю.І.Голянд, В.Г.Маслов, Ю.М.Полонський та інші. Наводилися, зокрема татки аргументи на користь уніфікації адвокатської професії: необхідність законодавчого врегулювання діяльності з надання правової допомоги не шляхом прийняття закону про юридичну практику (тобто про «фахівців в галузі права», що створить паралельну адвокатуру), а всілякого підтримання адвокатської професії, підвищення її іміджу, запровадження адвокатського самоврядування, посилення професійних і соціальних гарантій адвокатів, що цілком реальне у спосіб злиття цих двох професій. Ю.І.Голянд, голова Харківської КДКА, член президії Харківської обласної колегії адвокатів, підкреслюючи, що він в результаті обговорення на круглому столі цього питання став прихильником уніфікації, яка має бути спрямована на посилення адвокатури, покращення стану професії і гарантій для самих адвокатів, одночасно наголосив на декотрих серйозних організаційних питаннях її проведення, зокрема на неможливості реалізації пропозицій декотрих адвокатів запровадити обов’язкове складання юристами-підприємцями кваліфікаційних іспитів, оскільки прийняти їх у декількох десятків тисяч юристів КДКА просто неспроможні. О.П.Задніпровський, член президії Харківської обласної колегії адвокатів, заступник голови Харківського відділення САУ, підтримуючи уніфікацію, навів низку аргументів на її користь, зокрема, обґрунтував можливість вирішення таких болючих питань як оподаткування адвокатської діяльності, адже сьогодні юристи-підприємці знаходяться у значно вигідніших, ніж адвокати, умовах, які не можуть бути погіршені у разі процесу уніфікації. Серед позитивних аргументів висловлений і такий, що збільшення адвокатського корпусу і, відповідно, сплата всіма адвокатами (приблизно більш як 100 тисяч) членських внесків надасть можливість вирішувати нагальні проблеми адвокатури, покращувати умови праці адвокатів, здійснювати підвищення кваліфікації, створити спеціальний фонд для виконання захисту за призначенням (з внесків адвокатів, котрі не займатимуться захистом у кримінальних справах) тощо. Варфоломеєва Т.В. вважає за доцільне при автоматичному набутті статусу адвоката взімати існуючий на сьогодні внесок на організаційно-технічне забезпечення роботи КДКА, вона також зазначила, що в усіх країнах процес уніфікації проходив без складання юристами кваліфікаційних іспитів, крім Грузії, де всі адвокати, що вже мали адвокатські свідоцтва, і юристи підлягали обов’язковому тестуванню. В.Г.Маслов, член правління САУ, не погодився з декотрими виступаючими, зокрема щодо автоматичного надання статусу адвоката всім юристам-підприємцям без перевірки їх професійних знань. Опоненти пана Маслова В.Г. говорили про різні шляхи такого об’єднання адвокатів і юристів: складання лише іспиту з правил адвокатської етики або тільки з тих галузей права, які вони практикують і, відповідно, видачі свідоцтва виключно на здійснення адвокатської діяльності цього виду, встановлення певного терміну юридичного стажу, документально підтвердженого, для отримання без іспитів статусу адвоката тощо. Разом з тим підкреслювалося, що за таких умов неможливо буде ліквідувати остаточно юридичну підприємницьку діяльність, оскільки підприємцями мають залишитися ті, хто не складе іспиту або не буде допущений в адвокатуру за відсутністю встановленого стажу юридичної роботи. Це перекреслить можливість встановлення монополії адвокатури на забезпечення права на захист і надання правової допомоги в судах та інших державних органах, продовжуватиметься юридична підприємницька діяльність тих, кому КДКА відмовлять у отриманні статусу адвоката. У такому випадку втрачається сенс уніфікації адвокатської професії. Дискусія, яка продовжувалася без перерви майже чотири години, підтвердила небайдужість адвокатів до майбутнього адвокатури, готовність до пошуку прийнятних рішень, намагання привести українську адвокатуру до рівня європейських адвокатур, котрі свого часу пройшли цей шлях (Франція, Чехія, Польща, Литва, Грузія). Важливо, що жвавий інтерес до реформ, які мають відбутися в адвокатурі, проявили не тільки метри адвокатури, найвідоміші в Україні адвокати, а й молоде покоління адвокатів, які взяли участь у Круглому столі.  Круглий стіл «Організаційні форми адвокатської діяльності в законопроектах про адвокатуру»  м.Київ, 23 травня 2008 р.      У межах постійно діючого Круглого столу з проблем адвокатури в Академії адвокатури України відбулося обговорення актуальних питань, пов’язаних з підготовкою робочою групою нової редакції закону «Про адвокатуру». Винесена на обговорення тема вкрай актуальна і важлива для адвокатів, оскільки стосувалася організаційних форм адвокатської діяльності. В ході дискусії викликали серйозні заперечення, наприклад, ідеї декотрих адвокатів щодо визнання адвокатської діяльності підприємницькою, створення адвокатських об’єднань у формі господарських товариств, наймання адвокатами своїх же колег на роботу за трудовим договором тощо. Член САУ Бірюкова А.М., підкреслила необхідність дотримання принципу незалежності адвоката і навела конкретні приклади з практики КДКА, коли цей принцип порушувався у адвокатських обєднаннях, побудованих в інший, ніж передбачено чинним законодавством, спосіб. Між тим вона підкреслила, що треба дуже ретельно виписати кожну організаційну форму адвокатської діяльності та види адвокатських об’єднань. Адвокат Кучинська О.П. зупинилася на обов’язкових вимогах до адвокатів, які займаються адвокатською діяльністю індивідуально, щодо створення адвокатом кабінету (відповідно до майбутнього законопроекту). Президент САУ Варфоломеєва Т.В. наголосила на тому, що перенесення засад підприємництва в адвокатуру і принципів побудови органів адвокатури за зразком товариств з обмеженою відповідальністю або інших форм, діяльність у яких передбачає отримання прибутку, завадить адвокатурі залишатися особливим правозахисним інститутом, традиційно неприбутковим, некомерційним. Адвокатура, завдання якої сформульовані в Конституції, не може перетворитися на підприємницьку структуру. Дискусія, що виникла в межах Круглого столу, була продовжена у телефонному режимі: президент САУ Варфоломеєва Т.В. узгоджувала позицію Спілки адвокатів з багатьох питань із своїми колегами, зокрема, щодо збереження у майбутньому законі традиційних колегій адвокатів. Віце-президент САУ, голова КДКА Одеської області Бронз Й.Л. (Одеса) підкреслив у телефонній розмові, що Одеська обласна колегія адвокатів збереглася у незмінному організаційному стані і адвокати дуже комфортно відчувають себе у об'єднанні, саме у такий спосіб сформованому. З віце-президентом САУ Коворотним В.І. (Луганськ) розмова точилася навколо збереження в законопроекті "Про адвокатуру" всіх найкращих надбань, зокрема, самоврядності в колегіях адвокатів. Віце-президент САУ, голова КДКА Київської області Бойко П.А. висловив своє ставлення до закріплення в законопроекті кожної з існуючих організаційних форм, наполягаючи на тому, що не слід забувати про існуючі вже зараз нові форми організації адвокатської діяльності, але при збереженні традицій адвокатури, принципів адвокатської діяльності та її гарантій.  Консультації в такому режимі продовжуються.                                                                             Круглий стіл "Професійні права адвоката"                     м.Київ, 28 березня 2008 р.  Круглий стіл з проблем адвокатури, який з січня цього року проходить щомісяця у четверту п'ятницю в Академії адвокатури України, цього разу був присвячений професійним правам адвоката. Адвокати - члени САУ – доцент О.Захарова, к.ю.н. Р.Гревцова, кандидат юридичних наук О.Хотинська, доцент В.Бояров, д.ю.н. Т.Варфоломеєва, В.Титов та інші поставили дуже важливі питання щодо збирання і подання адвокатами доказів, участі у доказуванні за умов обмеження можливостей із збирання необхідної інформації, процесуальні питання проведення адвокатом опитування громадян, обговорювалося питання отримання адвокатських запитів, які здебільшого ігноруються суб’єктами, що мають надавати необхідну інформацію  тошо. Запропоновано узагальнити питання, що були обговорені, і подати пропозиції народним депутатам для внесення до КПК, Закону «Про адвокатуру» та інші.                                  Постійнодіючий Круглий стіл з проблем адвокатури                                   *починаючи з 2008 року, провадиться щомісяця у кожну четверту п’ятницю Рада Академії адвокатури України визнала одним з найважливіших і пріоритетних напрямів в Академії проведення наукових досліджень в галузі захисту прав людини та діяльності адвокатури, підготовку висококваліфікованих кадрів для адвокатури і підвищення їх кваліфікації. Рада схвалила ініціативу щодо прийняття Академією на себе функцій наукового центру з розробки теоретичних проблем адвокатської діяльності, законодавчих ініціатив в галузі адвокатури, вивчення історії адвокатури України, розробки і впровадження інноваційних технологій у навчальну програму зі спеціальної адвокатської підготовки. В Академії адвокатури України за сприяння Спілки адвокатів України та редакції журналу "Адвокат" 18 січня 2008 р. пройшло дуже успішно перше засідання Круглого столу. Тема обговорення – "Адвокатська таємниця" – обумовлена новими реаліями щодо сучасного наповнення цієї найважливішої гарантії адвокатської діяльності. Питання, пов’язані з реалізацією цієї гарантії, є вкрай актуальними для України і активно обговорюються європейським адвокатським товариством у зв'язку з приєднанням багатьох країн до міжнародних документів щодо боротьби з тероризмом, якими дещо нівелюється поняття адвокатської таємниці. В очікуванні появи в Україні нового законодавства про адвокатуру, про надання правової допомоги адвокати вносили пропозиції з розширення поняття адвокатської таємниці, уточнення декотрих аспектів її збереження, відповідальності за порушення адвокатської таємниці тощо. Для участі у Круглому столі приїхали адвокати з Дніпропетровщини, Донеччини, Житомирщини, Київщини, Одещини, Сумщини, Тернопільщини, Хмельниччини. Взяли участь в обговоренні проблеми вчені – академік АпрНУ Гончаренко В.Г., доктор юридичних наук, професор Шуміло М.Є. (університет економіки і права "КРОК"), доктор юридичних наук, член-кореспондент АпрНУ Варфоломеєва Т.В., доцент Національного університету Острозька Академія кандидат юридичних наук Попелюшко В.А., адвокати, викладачі Академії адвокатури України, преса.   ►Повне викладення дискусії, що відбулася під час Круглого столу, буде у найближчий час поміщено на сайті Академії адвокатури України та сайті Спілки адвокатів України.
КРУГЛИЙ СТІЛ "ПРОБЛЕМИ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ" м. Київ, 15 грудня 2007 р. Академія адвокатури і Спілка адвокатів України провели засідання Круглого столу з однієї із найбільш актуальних тем - про адвокатське самоврядування. Саме у період, коли адвокати, вчені, законодавці повернуться до реформування адвокатури, постане головне питання - її організаційна структура в контексті принципів незалежності та колегіальності. Яку модель адвокатури обрати, як створити в адвокатурі органи, уповноважені вирішувати питання її функціонування, наділені правом представляти адвокатуру в цілому, уникаючи при цьому зародження адвокатської бюрократії. Яке воно - адвокатське самоврядування? Круглий стіл, на якому зібралися небайдужі адвокати та науковці, надав можливість поміркувати щодо майбутнього адвокатури в цьому аспекті. Проте, дискусія вийшла далеко за межі оголошеної теми круглого столу. І це природньо, оскільки адвокатів хвилюють питання адвокатської діяльності, котрі сьогодні ніхто не вирішує, соціальний захист, котрого фактично не існує, і безліч професійних проблем, що не зникають, а навпаки, нагромаджуються. Відомий харківський адвокат, голова КДКА Ю.Голянд у своєму виступі підкреслив, що у питаннях, якою має бути адвокатська професія, в тому, як зробити адвокатуру сильною має бути зацікавлено не тільки адвокатське співтовариство, а чи не впершу чергу держава, але, на жаль, демонструє відсутність інтересу до цього. Він наголосив на тому, що склалася в адвокатурі ситуація, коли відсутні будь-хто, до кого можна було б звернутися щодо розяснення багатьох питань, наприклад, про необхідний для набуття статусу адвоката стаж роботи, хто б займався підвищенням кваліфікації адвокатів. Звертаючись до теми безоплатної допомоги, Ю.Голянд зазначив, що створюючи умови її отримання обвинуваченим, котрий, на його думку, має обов'язково відшкодувати витрачені державою на його захист кошти, не слід забувати про потерпілого, якому також необхідна правова допомога безкоштовна. Адвокат В.Турський, Заслужений юрист України, голова Всеукраїнської благодіфної організації інвалідів та пенсіонерів "Обличчям до істини" зупинився на багатьох проблемах отримання правової допомоги інвалідами. Він, зокрема, підкреслив, що органи адвокатського самоврядування могли б взяти на себе організацію правової допомоги, яка надається громадянам безкоштовно. Важливою проблемою, котра виникає у багатьох інвалідів, що звертаються до адвокатів за захистом своїх інтересів, полягає у тому, що їм надають адвоката, якість правової допомоги котрого не відповідає належному рівню. Отже і на погляд В.Турського, питання якості правової допомоги, яку мала б забезпечувати сама адвокатура, доцільно віднести до завдань органів самоврядування. Адвокат П.Кравченко (М.Суми) зконцентрував увагу присутніх на необхідності збереження адвокатури як професійної інституції з надання правової допомоги, оскільки є небезпека її витіснення. Він висловив пропозицію щодо посилення роботи в медійному плані, поширення інформації про адвокатуру.   Адвокат Т.Варфоломеєва відповіла пану Кравченко, що піднята ним проблема дуже важлива для іміджу адвокатури, її подальшого реформування і розповіла про спроби САУ зорганізувати декілька телепередач про адвокатуру, однак переговори з цього питання зайшли в глухий кут. На відміну від минулих років, коли Спілка навіть брала участь у написанні сценаріїв невеличких телефільмів про адвокатуру, котрі виходили на центральних програмах, зараз дійсно ця інституція мало цікавить засоби масової інформації. Проте, наприклад, у Севастополі голова відділення САУ, член правління і Ради Спілки адвокатів О.Жерновий приділяє значну увагу висвітленню адвокатської тематики на телебаченні, це ж робиться і в декотрих інших регіонах, однак треба посилити цю роботу саме на місцях, об'єднуючи зусилля з КДКА, адвокатськими об'єднаннями. Треба ширше використовувати з цією метою Інтернет, адвокатські сайти, яких, на жаль, дуже мало в Україні. Адвокати І.Богданович (Житомир) та І. Волохай (Харків) поставили на обговорення цікаві питання про практику обслуговування страхових компаній, про нові можливості розширення сфери надання правової допомоги й проблемні питання, що потребують вирішення, стосовно оплати правової допомоги, що надається адвокатом потерпілому. У дискусії також йшлося про страхування адвокатської діяльності й шляхи його можливого вирішення у законі "Про адвокатуру". Адвокат О.Захарова (Київ) звернула увагу присутніх на неврегульованість деяких питань стосовно витрат на надання правової допомоги, обсяг оплачуваної правової допомоги, надання безоплатної правової допомоги у цивільних справах. Адвокат О.Коцюба (Київ), професор, член-кореспондент Академії правових наук України розповів про декілька проведених ним останнім часом справ і підкреслив важливість створення органів адвокатури України, котрі б, зокрема, займалися підвищенням кваліфікації адвокатів, узагальненням адвокатської практики. Він підкреслив необхідність прискорення прийняття нової редакції Закону "Про адвокатуру". На його думку, як голови комісії із законності Верховної Ради першого скликання, котрий безпосередньо займався в 1992 р.  просуванням в парламенті Закону "Про адвокатуру", що вже 15 років є чинним, слід врегулювати питання адвокатського самоврядування, невтручання в адвокатську діяльність, гарантій адвокатської діяльності. О.Коцюба вважає за доцільне визначити науковим центром з розробки адвокатської проблематики Академію адвокатури України. У дискусії, що відбулася, було піднято багато питань, в тому числі й тих, котрі ставили доповідачі на конференції "Верховенство права в адвокатській діяльності", яка передувала Круглому столу. Ректор Академії адвокатури України Т.Варфоломеєва запропонувала, враховуючи гостроту і невирішеність багатьох проблем адвокатської діяльності запровадити на базі Академії адвокатури України з січня 2008 року постійнодіючий Круглий стіл з обговорення актуальних питань адвокатури і адвокатської діяльності. Пропозиція проводити його щомісяця, у третю п'ятницю о 12 годині, була підтримана. Узгоджена дата - 17 січня 2008 р. і тема Круглого столу: "Адвокатська таємниця".
МАТЕРІАЛИ КРУГЛОГО СТОЛУ "Професійні права адвоката і гарантії адвокатської діяльності у проекті КПК і законопроектах про адвокатуру" м. Одеса, 23 червня 2007 р. Президент САУ Варфоломеєва Т.В. у вступному слові проаналізувала ситуацію, що склалася в зв’язку з підготовкою деяких законопроектів, які певною мірою стосуються адвокатури і адвокатської діяльності. Зокрема, це проект КПК, підготовлений Національною комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (2007 р.), законопроекти "Про адвокатуру" і "Про адвокатську діяльність", Концепція формування системи безоплатної правової допомоги в Україні, затверджена Президентом України 9 червня 2006 р., законопроект "Про безоплатну правову допомогу", законопроекти "Про медіацію (посередництво) у кримінальних справах" та "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо процедури медіації (посередництва)", законопроект про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також пілотні проекти у Харкові та Білій Церкві з надання безоплатної правової допомоги. Існує практика, що адвокати працюють у ТОВ і саме як адвокати надають там правову допомогу. Але багато хто з адвокатів і не розуміє, що не вправі так чинити. Президент САУ підкреслила, що пожвавлення законопроектних ініціатив навколо адвокатури і адвокатської діяльності й пропозиції, що містяться у перерахованих законопроектах дозволяють припустити, що мають місце активні спроби підмінити адвокатів у виконанні професійної діяльності іншими особами (наприклад, медіаторами) або поставити під державний контроль адвокатуру (наприклад, при наданні безоплатної правової допомоги). На її погляд, щонайскоріше треба приймати зміни до Закону "Про адвокатуру", де буде визначено компетенцію адвокатури з надання правової допомоги, встановлено, що в суді справи можуть вести лише адвокати, виключити можливість втручання в адвокатську діяльність. Адвокати мали б долучитися до обговорення згаданих законопроектів з метою недопущення обмеження функцій адвокатури, широко обговорити питання адвокатської діяльності, які сьогодні потребують законодавчого врегулювання або офіційного тлумачення. У дискусії, що розгорнулася, було означено велику кількість практичних питань, що виникають на практиці, заважають здійсненню адвокатами своїх професійних повноважень, по-різному трактуються або застосовуються. Адвокати, зокрема, говорили про таке: Бронз Й.Л. (Одеса) підкреслив необхідність прийняття законопроекту "Про адвокатську діяльність" (автор Ю.Мірошниченко), але зауважив, що цей законопроект викликав у одеських адвокатів багато зауважень, котрі вони направили до Комітету Верховної Ради з питань правосуддя. Зокрема, на їх думку, недоцільно змінювати структуру КДКА, не слід виділяти як окремі комісії атестаційну і дисциплінарну. Обов’язкове членство всіх адвокатів у професійній організації адвокатів – вважає обов’язковим. Перов А.П. (Одеса) – треба передбачити норми, які поставлять умови для високого рівня професії, захист корпоративних прав адвокатів. Колотій Ю.Я. (Львів) – нерідко громадяни звертаються до адвокатів після правників виправляти помилки, коли вже пізно, треба підвисити вимоги до суб’єктів надання правової допомоги. Прямо записати в Законі, що тільки адвокати її надають. Це попередить недостовірну рекламу і неналежне надання правової допомоги У законопроекті Ю.Р.Мірошниченка аморфна організація. Збори адвокатів, Рада – аморфне самоврядування. Треба створити Палату як єдину систему органів адвокатського самоврядування. Голянд Ю. (Харків) – Бажано врешті якось обмежити приплив в адвокатуру, підвисити вимогливість до претендентів. Не допускати кадри низької кваліфікації, судимість перевіряти. Перов А.П. – Не хотілося б обмежувати громадян у професії, але адвокатура не повинна бути відстойником. Жерновой А.В. (Севастополь) – Слід зробити більш жорсткими екзамени, треба, щоб палати відповідали за чистоту адвокатського корпусу. Рудницька Н.А. (Одеса) – слід запровадити практику нотаріусів – робоче місце, стажування. Не дивлячись, що складають успішно іспити, у тих, хто стають адвокатами, відсутні уміння адвокатської діяльності. З’їзд повинен обирати до органів адвокатського самоврядування від кожного регіону. Бойко П.А. (Київська область) – Питання що в адвокатурі динаміка – розвиток призупинився, розкол в адвокатурі, альтернативні проекти, треба поштовх для еволюції адвокатури. В Європі прийнято, що тільки адвокат вис в суде. Без обов’язкового членства у професійній органз нема сильної адвокатури. Заднепровський (Харків) – Последние десять лет законом занимаются адвокаты, депутаты и др. Старые адвокаты хотят единого органа и обязательного членства, другие – нет. Мне нравится, что в законопроекте Ю.Мирошниченко на первом месте адвокат, его деятельность, а не адвокатура как институт. Союз адвокатов и адвокаты должны пробивать свой закон, и депутаты должны знать, что думают адвокаты. Необходимо прописать вопросы о налогообложении в законе об адвокатуре. Создать свою группу и подготовить адвокатский законопроект. Мисик (Хмельницький) – Прописати оподаткування, але не писати, що ми підприємці. Інакше ми станемо на загальну систему оподаткування. У Хмельницькому різні органи надають лише оплатно відповіді на звернення адвокатів, що є порушенням. Заднепровский  – А почему адвокаты не обжалуют такие действия в суд? Бірюкова А.М. (Київська обл.) – Не согласна, что не надо вносить в закон об адвокатуре норму о том, что адвокатура – не предпринимательская структура. Она и на сегодня не предпринимательская. Но если адвокаты осуществляют адвокатскую деятельность через предпринимательские структуры, то они нарушают присягу и могут быть лишены адвокатского свидетельства. В законе надо расписать, как регистрируются адвокаты, занимающиеся адвокатской деятельностью индивидуально. Есть решение суда, что КДКА не имеет права требовать иные документы, чем указано в законодательстве. Бойко П.А. (Київська обл.) – Практика породила веплику кількість питань, по яких є і рішення судів, а на законодавчому рівні питання не врегульовані. Комісії повинні не заробляти і бізнес зі своєї діяльності робити, а працювати у відповідності зі своїми повноваженнями. Адвокати вільні і незалежні і мають бути вирішені питання щодо монополії на адвокатську професію, питання самоврядування, створена сильна професійна організація організація з обов’язковим членством. Коворотний В.І. (Луганськ) – Декотрі адвокати вважають, що залишити треба закон існуючий. Ми повинні бути як один кулак і були об’єднані, коли билися в 90-х за права адвокатів. А сьогодні хто об'єднає зусилля на наш захист? Треба посилити законопроектну комісію і дійсно всім разом зробити адвокатський законопроект. Горощенко Л. (Херсон) – Інтерес до законопроекту великий.. Про кваліфікаційні екзамени, що особа може їх складати, де хоче. У заяві треба обов’язково писати, де здавала раніше, і якщо не склала в іншій комісії, то має допускатися до нового складання тільки через рік. А зараз за відсутністю інформації це правило порушується. Бойко П.А. (Київська обл.) – Існує рішення суду Шевченківського району м.Києва, що особа може складати кваліфікаційні іспити в будь-якій КДКА. Варфоломеєва Т.В. (Київська обл.) – І це відповідає чинному законодавству про адвокатуру, яким це право не обмежено. Вкрай необхідно узагальнити всю судову практику щодо адвокатів і адвокатури для використання її при підготовці остаточного варіанті законопроекту про адвокатуру. Захарова О.С. (Київ) – В практиці моїй був випадок, коли я запитала інформацію на митниці, а мені відмовили. Оскаржила до суду і у такий спосіб отримала інформацію, причому на підставі Закону "Про адвокатуру", а не Закону "Про інформацію". Бобир В.Л. (Одеса) – Есть документ, что несмотря на уголовную ответственность, адвокатам противодействуют в выполнении адвокатской деятельности. Например, адвокат Чебаненко четвертый год не может получить ответы на вопросы для осуществления защиты. Требуется защита прав адвоката на его законную деятельность. Необходимо провести круглый стол на эту тему. Запропоновано внести норми, які поставлять умови для високого рівня професії, захист корпоративних прав адвокатів. Наголошено на необхідності проведення більш активної роботи у відділеннях САУ.