![]() |
НАША СПІЛКА: 2007 рік. |
Важливо
Втім, як стало відомо керівництву Спілки адвокатів, законопроект піддався досить серйозному «редагуванню» в Міністерстві юстиції - фактично був перекреслений документ (найбільш принципові його положення), розроблений робочою групою та узгоджений з адвокатами на регіональних конференціях. Дивно, але членів робочої групи не ознайомили з цим варіантом законопроекту наівть на засіданні, яке провів з ними Міністр юстиції 25 вересня. Не очікували такого сюрпризу і європейські експерти, котри аналізували проект робочої групи і його саме й обговорювали на круглому столі, який було проведено в Києві 26 вересня ССВЕ (Асоціацією адвокатських товариств Європейського Союзу) спільно з Міністерством юстиції України та Комітетом Верховної Ради України з правової політики.
Ситуація, що склалася з законопроектом, спонукала Правління Спілки терміново, 25 вересня, провести засідання і прийняти рішення, в якому зазначено, що САУ з приводу концептуальних засад реформування адвокатури неодноразово, принципово і послідовно приймала рішення, які базуються на міжнародних документах про адвокатуру та європейському досвіді організації адвокатури і здійснення адвокатської діяльності. Розроблені і схвалені Спілкою адвокатів концептуальні засади розвитку адвокатури України були підтверджені не тільки рішеннями з’їздів САУ, а й рішенням З’їзду адвокатів України, та викладені в Меморандумі. Члени Правління САУ підтвердили, що САУ залишається на своїх позиціях щодо реформування адвокатури, і «підтримує законопроект «Про адвокатуру», підготовлений робочою групою, створенною ВККА.
(З текстом проекту Закону можна ознайомитися в розділі "Законопроекти")
САУ ЗВЕРТАЄ УВАГУ НА НЕОБХІДНІСТЬ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ В МЕЖАХ САМОЇ АДВОКАТУРИ, НЕ ДОПУСТИТИ ЇЇ ПІДМІНИ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ АБО ДЕРЖАВНОЮ АДВОКАТУРОЮ, ЗАПОБІГТИ НЕХТУВАННЮ ПРИНЦИПАМИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ АДВОКАТУРИ ТА НЕВТРУЧАННЯ В АДВОКАТСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ. СПІЛКА АДВОКАТІВ ПРОСИТЬ МІНІСТРА ЮСТИЦІЇ ІНІЦІЮВАТИ ЗМІНИ ДО ВІДПОВІДНИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ТА ПІДВИЩЕННЯ ВАРТОСТІ ОПЛАТИ ПРАЦІ АДВОКАТІВ ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВИ.
(Див.у розділі "Звернення та заяви")
ПРЕЗИДЕНТ САУ ЗВЕРНУЛАСЯ ДО ГОЛОВИ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ АДВОКАТУРИ ЩОДО НАДАННЯ ДОПОМОГИ У ВИВЧЕННІ ВІДПОВІДНОЇ ПРАКТИКИ КДКА І ВККА, А ТАКОЖ ЗАПРОСИЛА ЙОГО УВІЙТИ ДО СКЛАДУ СТВОРЕНОГО АВТОРСЬКОГО КОЛЕКТИВУ З ПІДГОТОВКИ КОМЕНТАРЯ ТА ДО СКЛАДУ РОБОЧОЇ ГРУПИ З ПІДГОТОВКИ ЗМІН І ДОПОВНЕНЬ ДО ПРАВИЛ АДВОКАТСЬКОЇ ЕТИКИ.
Просимо надсилати пропозиції...
текст Меморандуму (pdf)
Актуально
27.09.08
26 вересня 2008 р. відбувся Восьмий Круглий стіл «Європейська модель української адвокатури (до питання про законопроект «Про адвокатуру»)». Він проводився згідно з рішенням про постійнодіючий Круглий стіл з проблем адвокатури, організатором якого є Спілка адвокатів України та Академія адвокатури України.
У своєму виступі Президент САУ Варфоломеєва Т.В. повідомила про те, що напередодні відбулося засідання Правління САУ, яке прийняло рішення стосовно питань, пов’язаних із законопроектом «Про адвокатуру», який було підготовлено у травні-червні робочою групою, створеною ВККА. Вона нагадала, що на початку року САУ та АПУ підписали Меморандум про концептуальні положення щодо реформування законодавства про адвокатуру, у якому було узгоджено точки зору з приводу майбутнього розвитку адвокатури в Україні; між тим, по декількох, найбільш принципових питаннях, не вдалося дійти єдиної точки зору. Втім, сторони зобов’язалися не подавати альтернативних законопроектів, а шукати шляхів зближення позицій із спірних питань.
Невдовзі Міністром юстиції М.Оніщуком була проголошена ідея уніфікації професії (об’єднання юристів-підприємців та адвокатів) і внесення відповідних змін в законодавство.
Народний депутат України Мірошниченко Ю.Р. пообіцяв подати на заміну раніше ним внесеного законопроекту «Про адвокатську діяльність» інший проект, узгоджений з адвокатською спільнотою. Такий законопроект був напрацьований, обговорений адвокатами в регіонах, на нараді в Ялті і з внесеними зауваженнями переданий народному депутату України Мірошниченку Ю.Р., який плідно працював з робочою групою, до якої входили представники Мін'юсту та інших організацій. Останній проголосований варіант законопроекту був переданий на узгодження до Міністерства юстиції, хоч представник цього відодмства був членом зазначеної робочої групи.
Як стало відомо керівництву Спілки адвокатів, законопроект піддався досить серйозному «редагуванню» в Міністерстві юстиції, і фактично був перекреслений документ (найбільш принципові його положення), розроблений робочою групою та узгоджений з адвокатами на регіональних конференціях. Дивно, але членів робочої групи не ознайомили з цим варіантом законопроекту наівть на засіданні, яке провів з ними Міністр юстиції 25 вересня. Не очікували такого сюрпризу і європейські експерти, котри аналізували проект робочої групи і його саме й обговорювали на круглому столі, який було проведено в Києві 26 вересня ССВЕ (Асоціацією адвокатських товариств Європейського Союзу) спільно з Міністерством юстиції України та Комітетом Верховної Ради України з правової політики.
Ситуація, що склалася з законопроектом, спонукала Правління Спілки терміново, 25 вересня, провести засідання і прийняти рішення, в якому зазначено, що САУ з приводу концептуальних засад реформування адвокатури неодноразово, принципово і послідовно приймала рішення, які базуються на міжнародних документах про адвокатуру та європейському досвіді організації адвокатури і здійснення адвокатської діяльності. Розроблені і схвалені Спілкою адвокатів концептуальні засади розвитку адвокатури України були підтверджені не тільки рішеннями з’їздів САУ, а й рішенням З’їзду адвокатів України, та викладені в Меморандумі. Члени Правління САУ підтвердили, що САУ залишається на своїх позиціях щодо реформування адвокатури, і «підтримує законопроект «Про адвокатуру», підготовлений робочою групою, створенною ВККА.
У рішенні Правління САУ засуджено спроби перетворити адвокатську діяльність на підприємницьку, відкрити вільне входження до адвокатури (без кваліфікаційних іспитів) юристів, котрі займаються наданням правових послуг, фактичну відмову в законопроекті від створення єдиної професійної організації тощо. У разі подання такого законопроекту до Верховної Ради, Спілка адвокатів залишає за собою право вийти з Меморандуму і подати альтернативний законопроект, вдатися до інших заходів на захист адвокатської професії й адвокатури як такої. Зміст цього рішення був доведений до відома Міністра юстиції М.Оніщука та народного депутата України Ю.Мірошниченка на зустрічі в Мінюсті з членами робочої групи – представниками САУ, СЮУ, АПУ, ААУ. Повідомивши про цю прикру ситуацію, Т.Варфоломеєва наголосила на тому, що за відсутності гарантій на монополію адвокатської професії, втрачається сенс уніфікації, намічається спротив не тільки серед адвокатів, а й серед юристів-підприємців щодо злиття цих професій, отже, найкращим виходом з цієї ситуації було б прийняття закону про надання юридичних послуг юристами-підприємцями, який би врегулював ліцензування цієї діяльності, компетенцію юристів-підприємців, а також ...

18.09.08
Напередодні визначних подій в українській адвокатурі – проведення Круглого столу за участю ССВЕ та Комітету Верховної Ради (Київ, 26 вересня 2008 р.), засідання Міжнародної науково-експертної Ради адвокатури МНЕРА, яка збирається 25 вересня 2008 р. у столиці України за ініціативою Спілки адвокатів України, та восьмого круглого столу Академії адвокатури «Європейська модель української адвокатури», відбулася непересічна подія у адвокатурі Узбекистану – 13 вересня створена Палата адвокатів як професійна організація з обов’язковим членством.
Наші узбецькі колеги візьмуть участь у роботі МНЕРА, і ми зможемо більш детально обговорити питання, яких багато в українських адвокатів, зокрема, у зв’язку з декотрими відходами, що намічаються при узгодженні з відомствами законопроекту про адвокатуру, від проголошених позицій у останньому його варіанті, котрий готувався робочою групою, спеціально створеною Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури.
На жаль, втручання у процеси демократичного реформування адвокатури відбуваються в колишніх республіках СРСР однаково – стремління підпорядкувати адвокатуру державі, обмежити її самостійність, уникнути створення потужної професійної організації тощо.
Схожість ситуацій, в яких опиняються одна за одною країни, де проходять правові реформи, спонукає звернутися до досвіду різних країн світу. Академія адвокатури України видає серію книжок з порівняльного аналізу законодавства про адвокатуру.
Не пройшли непоміченими й висловлювання відомих вчених та адвокатів з приводу декотрих обмежень загальноприйнятих принципів адвокатури при створенні Палати адвокатів в Узбекистані, котрі дуже нагадують ситуацію, що відбувається в нашій країні.
Наводячи різні думки з цього приводу, цитуємо їх мовою оригіналу.
Гулнора ИШАНХАНОВА, председатель Ташкентского городского отделения Ассоциации адвокатов Узбекистана:
«Из Указа Президента Республики Узбекистан «О мерах по дальнейшему реформированию института адвокатуры» следует, что создаваемая в Узбекистане Палата адвокатов должна стать действенной системой самоуправления адвокатуры, которая на основе принципа невмешательства в деятельность своих членов и независимости объединит всех представителей нашей профессии. Для дальнейшего развития в стране гражданского общества такая профессиональная корпорация необходима, чтобы адвокаты могли принимать эффективное участие в создании отвечающих требованиям времени нормативно-правовых актов, регулирующих деятельность адвокатуры как одного из основных институтов защиты прав и свобод человека». «Неудачное, непродуманное реформирование адвокатуры может привести к непоправимым последствиям. Следует помнить, что адвокатура – институт гражданского общества, стоящий на страже прав человека и демократических ценностей. Любые кардинальные трансформации в этой области должны быть осуществлены на основе сотрудничества государства, общества и профессиональных объединений адвокатов с учетом мнения всех участников этих важных и сложных правовых отношений».
Из решения Правления Палаты Адвокатов Республики Узбекистан:
«Создание Палаты адвокатов Республики Узбекистан с обязательным членством в ней каждого, кто желает практиковать, как адвокат, должно было стать залогом невмешательства государства в дела органа самоуправления адвокатуры и большего доверия государства адвокатуре, которая самостоятельно создала бы внутри корпоративные правовые и организационные основы функционирования института адвокатуры с четкими и строгими Правилами профессиональной этики, за соблюдением которых следили бы сами адвокаты, организовала бы непрерывное образование адвокатов, приняла бы на себя обязательства по представлению адвокатов во всех государственных и общественных организациях, по защите адвокатов от незаконных притеснений в связи с выполнением профессиональных обязанностей, по продвижению интересов адвокатуры и прав человека в обществе и др. Существование Ассоциации адвокатов, членство в которой не было обязательным, не могло обеспечить саморегулирование профессии».
Каково же было наше удивление, когда постановлением Кабинета Министров Республики Узбекистан от 27 мая 2008 года №112 «Об организации деятельности Палаты адвокатов Республики Узбекистан» были урегулированы, в том числе, и вопросы формирования органов управления Палаты. Очевидно, что в компетенцию правительства не может входить решение данноо вопроса, поскольку в противном случае науршаются требования статьи 58 Конституции Республики Узбекистан, статьи 5 Закона Республики Узбекистан «Об общественных объединениях», статьи 4 Закона Республики Узбекистан «О негосударственных некомерческих организациях. Вопреки Указу Президента, вместо обеспечения создания действенной централизованной системы самоуправления адвокатуры, было предусмотрено, что председатель Палаты адвокатов и его заместители избираются конференцией палаты по представлению Министерства юстиции РУз сроком на пять лет из числа избранных конференцией членов Правления Палаты адвокатов, не местах образуются территориальные управления Палаты адвокатов(?), руководители территориальных управлений назначаются на должность (из числа действующих на соответствующей территории адвокатов) и освобождаются от должности председателем Палаты адвокатов РУз».
Как считают судья Верховного Суда ФРГ в отставке доктор Д.Брайер и адвокат Ф.Дигмайер (эксперты ГТЦ)
«Создание Палаты, как некоммерческой организации с правами юридического лица, соответствует международным стандартам. Имеются большие сомнения относительно предусматриваемой организации Палаты сверху вниз в форме единственной Республиканской Палаты с территориальными подразделениями в областях и г. Ташкенте. Систему самоуправления адвокатуры рекомендуется организовывать на основе местных палат. В духе самоуправления было бы правильным придать местным органам самоуправления адвокатов статус самостоятельных «региональных Палат адвокатов», а не территориальных управлений. Создание Палат адвокатов с обязательным членством всех адвокатов имеет центральное значение. Однако, по нашему мнению, имеются сомнения в отношении предложения Министерства юстиции и Ассоциации адвокатов о создании Палаты адвокатов на базе Ассоциации адвокатов. Палата имеет статус корпорации публичного права и поэтому существенно отличается от частного объединения. В этой связи, с нашей точки зрения, требуется новое создание Палат адвокатов в качестве органов профессионального самоуправления».
Доцент Канафин Д.К. у проведеному ним аналізі Указу Президента Республіки Узбекистан «Про заходи з подальшого реформування інституту адвокатури в Республіці Узбекистан» написав:
«В рассмотренных нами странах (Великобритания, Франция, Германия, Росія, США) адвокаты объединены в профессиональные организации и, как правило, членство в этих организациях является обязательным для получения статуса профессионального защитника. Очевидно, что это не только дань традиции, но и продиктованная практикой потребность. Как справедливо замечено в Основных положениях о роли адвокатов, принятых восьмым Конгрессом ООН по предупреждению преступлений, в 1990 г.: «Профессиональные ассоциации адвокатов играют жизненную роль в поддержании профессиональных стандартов и этических норм, защищают своих членов от преследований и необоснованных ограничений и посягательств, обеспечивают юридическую помощь для всех, кто нуждается в ней, и кооперируются с Правительством и другими институтами для достижения целей правосудия и общественного интереса».
Согласно некоторым исследованиям, в Европе только в Швеции и Финляндиинет нет ограничений в отношении лиц, осуществляющих юридическую практику. Несмотря на определенные различия в степени организации адвокатских сообществ, можно констатировать наличие профессиональных объединений на региональном уровне (коллегий, палат, ассоциаций). Следует признать, что, как правило, именно на этом уровне сконцентрированы основные полномочия адвокатских организаций по управлению сообществом: лицензирование, прием в членство, дисциплинарная практика, менеджмент и др.
Очевидно, это самая оптимальная форма самоорганизации, поскольку только так можно добиться эффективного обеспечения основных демократических принципов существования адвокатских сообществ: выборности и сменяемости органов управления, их подотчетности коллективу, невмешательства в деятельность адвокатов, коллегиальность и своевременность принятия решений.
Как показывает анализ международного опыта, создание общенациональных адвокатских объединений необходимо в большей степени для осуществления функции представительства в органах законодательной и исполнительной власти, отстаивания интересов профессионального сообщества в процессе правотворчества и взаимодействия с центральными органами государственного управления. В тоже время, защита прав и законных интересов адвокатов, организация правовой помощи гражданам, управление профессиональным сообществом и решение кадровых вопросов наиболее эффективно на региональном уровне».

16.08.08

05.08.08
Конституція гарантує безоплатну правову допомогу у випадках, передбачених законом.
Яким саме законом, громадянам, які прагнуть реалізувати це своє конституційне право, здебільшого невідомо. От і звертаються люди за правовою консультацією будь-куди та до будь-кого, а ті у свою чергу відсилають їх до різних організацій, до чиновників, котрі знов направляють їх по колу. У розпачі громадяни пишуть у газети, народним депутатам, Президенту і навіть у Європейський Суд. Отже, більшість населення не володіє інформацією про те, де отримати безоплатну правову допомогу і як захистити свої права.
У затвердженій Президентом України Концепції формування системи безоплатної правової допомоги в Україні наголошено на незадовільному стані надання безоплатної правової допомоги в Україні і невідповідності основним європейським вимогам забезпечення доступу особи до правосуддя.
За оприлюдненими даними Харківського інституту соціальних досліджень, 73% засуджених взагалі не знали і їм не повідомляли про їхні права при затриманні, 40.2% засуджених осіб відмовились від адвоката під впливом працівників міліції, практично кожний п'ятий опитаний вважає, що безоплатна правова допомога може бути радше шкідливою, ніж корисною. Всеукраїнська газета (№ 114) у матеріалі «Бесплатный адвокат бывает только… в Конституции» стверджує, що багатьом українцям послуги кваліфікованого адвоката недоступні.
Як насправді в Україні йдуть справи із наданням безоплатної правової допомоги, виясняли юристи та журналісти під час зорганізованого Міжнародним Фондом «Відродження» Круглого столу «Чи може правова допомога в Україні бути якісною та безоплатною?». Йшлося, зокрема, про підготовку Мінюстом проекту закону «Про безоплатну правову допомогу» і ті ризики, які можуть виникнути із запровадженням муніципальної адвокатури, відбору адвокатів за конкурсом (тендером) для роботи за відповідними програмами з надання безоплатної правової допомоги і фактично виведення їх з організаційної системи адвокатури з підпорядкуванням спеціально створеним державою структурам.
Нещодавно адвокати, які працюють в Офісах громадського захисту в Україні, Ізраїлі, Литві, Молдові, Грузії, Угорщині, Англії, США зібралися на зорганізований Міжнародним фондом "Відродження" семінар-тренінг у Ялті (див. фоторепортаж з події). Обмін досвідом, дискусії, вирішення складних завдань під час тренінгу, відпрацювання навичок розробки стратегії захисту стануть у нагоді учасникам семінару. Адвокати, які працюють в українських офісах і мають чималий досвід, поділилися ним із зарубіжними колегами. Зокрема голова нещодавно відкритого Хмельницького офісу Н.Вагіна та Білоцерківського офісу В.Кіккас добре знають позитивні і негативні моменти у організації цілодобового надання правової допомоги затриманим, роботи адвокатів як єдиної команди. Досвід цих офісів мав бути ретельно проаналізований і врахований авторами законопроекту «Про безоплатну правову допомогу», зокрема членами спеціально утвореної Мінюстом комісії з підготовки законопроекту, до складу якої входять представники різних відомств і громадських організацій, зокрема Спілки адвокатів України (член Ради Спілки А.М.Ваннікова).
Експеримент, який декілька років проходить в Україні щодо форм організації роботи адвокатів з надання безоплатної правової допомоги, на думку директора Програми «Верховенство права» МФ «Відродження» Р.Романова, засвідчив, що саме адвокати в межах самої адвокатури успішно адаптуються до нових умов здійснення такої безоплатної правової допомоги у кримінальних справах. Природно, що значна увага на Круглому столі була приділена саме діяльності пілотних проектів «Офіси громадського захисту», які створені в Харкові, Білій Церкві та Хмельницькому, де успішно працюють адвокати з надання громадянам безоплатно правової допомоги, виконання якої оплачується адвокатам, які працюють в зазначених офісах, за рахунок спонсорських коштів. Благодійна програма "Безоплатна правова допомога" фінансується Благодійною організацією "Фонд Віктора Пінчука – соціальна ініціатива", Міжнародним фондом "Відродження" і здійснюється у співпраці з Правовою Ініціативою Інституту Відкритого Суспільства, Міністерством юстиції України, Спілкою адвокатів України, Асоціацією правників України.
У відповідності з програмою, в офісах постійно чергують адвокати, котрих викликають при кожному затриманні особи, до речі з початком роботи офісів у цих містах зменшилась кількість затриманих осіб. Під час Круглого столу наводилася статистика цифри, що свідчить про ефективність Офісів громадського захисту. Наприклад, за 7 місяців діяльності Хмельницького Офісу було звільнено 53,4% підзахисних, до яких було застосоване затримання за підозрою у скоєнні злочину. В Офісі у м.Біла Церква за останній звітний період лише в 27,5% від загальної кількості рішень судом було призначено покарання у вигляді позбавлення волі. Це відповідає сучасним тенденціям щодо заміни позбавлення волі альтернативними видами покарань.
У затвердженій 8 квітня 2008 р. Президентом України Концепції реформування кримінальної юстиції України передбачено необхідність завершення становлення адвокатури як незалежної самоврядної організації, яка здійснює функцію захисту у кримінальному провадженні, а також реалізувати Концепцію формування системи безоплатної правової допомоги в Україні, схвалену Указом Президента України від 9 червня 2006 року, яка передбачає створення засад для впровадження державної системи доступної та якісної правової допомоги, котра б відповідала потребам суспільства. На реалізацію положень обох Концепцій завершується розробка законопроекту «Про безоплатну правову допомогу» та доопрацьовано законопроект, внесений народним депутатом Ю.Р.Мірошниченком «Про адвокатську діяльність», які, безсумнівно мають бути узгоджені між собою, в тому числі в частині надання адвокатурою безоплатної правової допомоги населенню, причому не тільки в кримінальних справах, а й в інших випадках, як закріплено в Конституції.

01.08.08
Оптимізм щодо прийняття нової редакції Закону «Про адвокатуру» висловив автор цього законопроекту – народний депутат України Юрій Мірошниченко (внесений ним на початку цього року законопроект зареєстрований під назвою «Про адвокатську діяльність», але, як він пояснив, назва буде змінена при подачі нового варіанту законопроекту на заміну раніше поданого). У листі, спрямованому в липні Спілці адвокатів України, Ю.Р.Мірошниченко накреслив поетапний план проходження цього законопроекту в парламенті, після попереднього узгодження з відомствами, зокрема Мін’юстом. Він досить аргументовано запевняє, що наприкінці року законопроект може бути прийнятий.
Чекаючи більш як п’ятнадцять років змін у адвокатському законі, не всі адвокати розділяють оптимізм народного депутата – адже дуже впливові структури не сприймають майбутнього посилення адвокатури і відверто заявляють про це. Більш того, й самі адвокати не погоджуються з окремими аспектами реформи, наприклад, поділилися думки адвокатів щодо обов’язкового членства у професійній організації. Одностайними були, наприклад, волинські та кіровоградські адвокати відносно обов’язкового складання юристами-підприємцями професійного іспиту для набуття статусу адвоката. Показовими є висловлені на зборах адвокатів пропозиції щодо припинення юридичної підприємницької діяльності, вилучення з законодавства поняття «фахівець в галузі права», встановлення монополії адвокатури на здійснення захисту і представництва в судах. Про це Спілка адвокатів заявила вперше майже п'ятнадцять років тому. Однак, механізми таких процесів не відпрацьовано і не знайдено відповіді, як і хто прийматиме одночасно у більш як п’ятдесяти тисяч адвокатів професійний іспит для видачі їм свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі уніфікації, котру мало хто відкидає, навпаки погоджуючись, що це було б доцільно здійснити в інтересах адвокатської професії.
Значну роль у просуванні роботи над законопроектом відіграло те, що весь цей час з адвокатами був поряд його автор – високопрофесійний юрист, голова підкомітету з питань організації та діяльності органів юстиції, нотаріату, адвокатських об'єднань та надання правової допомоги громадянам Юрій Романович Мірошниченко. Адже не секрет, що він прилюдно неодноразово обіцяв, що внесе усі зміни і доповнення до законопроекту, які будуть запропоновані адвокатами й узгоджені в адвокатському середовищі. (в журналі «Адвокат» № 4 опубліковано інтерв’ю Ю.Р.Мірошниченка).
Значну увагу реформуванню адвокатури приділяє Міністр юстиції України М.В.Оніщук, який також неодноразово зустрічався з членами робочої групи, учасниками круглих столів, наукових конференцій і висловлював свої міркування щодо законопроекту.
При всьому різноманітті думок, зокрема висловлених на проведених за останні півроку конференціях, нарадах, круглих столах, комісіях і комітетах, в дискусіях на радіо, телебаченні, в пресі, значна частина яких була організована Спілкою адвокатів, Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури, відрадно те, що вдалося уникнути жорсткого протистояння, подання альтернативних законопроектів і врешті закінчити роботу над значно оновленим проектом закону «Про адвокатуру». Це вдалося (частково) завдяки укладеному Меморандуму, створенню робочої групи Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури. Адвокати розмірковували, сперечалися, визначалися.
У вересні плануються важливі заходи, які підведуть риску під багатомісячним марафоном з обговорення адвокатського законопроекту. Зокрема, ССВЕ проведе круглий стіл разом з Комітетом Верховної Ради з питань правової політики, САУ готує міжнародну конференцію «Європейська модель сучасної адвокатури» та засідання Міжнародної науково-експертної ради адвокатури.
Але це буде пізніше, а зараз ще точаться жваві дискусії професіоналів з проблем сучасної адвокатури, і беруть в них участь молоді колеги, яким доведеться працювати за нових, виписаних у майбутньому законі «Про адвокатуру», умов. Відкриваючи 29 липня 2008 року Школу молодих адвокатів у Рівному, віце-президент Спілки адвокатів України Павло Луцюк, голова дисциплінарної палати КДКА Рівненської області Бражніков О.І. та відомий адвокат Томашевський Й.П., стаж адвокатської діяльності якого становить 50 років, обговорили з молодими адвокатами проект Закону України «Про адвокатуру». Було висловлено позитивне ставлення до уніфікації адвокатської професії, принципів та порядку формування органів адвокатського самоврядування, розширення гарантій адвокатської діяльності та інших положень законопроекту. Йшлося також про надання правової допомоги та про процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Сумчани нещодавно також висловили своє ставлення до майбутнього адвокатури на зборах, у яких взяли участь голова ВККА, член САУ Висоцький В.І. та віце-президент САУ Луцюк П.С. Цікава дискусія відбулася на розширеному засіданні Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, що також у липні відбулося у Ялті (в журналі «Адвокат» № 5 опубліковано інтерв’ю В.І.Висоцького з цієї нагоди).
У затвердженій Президентом України Концепції реформування кримінальної юстиції України зазначено, що для забезпечення змагальності та процесуальної рівноправності сторін обвинувачення і захисту слід завершити становлення адвокатури як незалежної самоврядної організації, яка здійснює функцію захисту у кримінальному провадженні, а також реалізувати Концепцію формування системи безоплатної правової допомоги в Україні, схвалену Указом Президента України від 9 червня 2006 року №509.
Отже, всі передумови для того, щоби здійснилися ці настанови, є. А Ви, шановні колеги, можете долучитися до обговорення законопроекту на нашому сайті.











